Млинці-налистники

10 ст. ложок пшеничного борошна, 3 стакани молока, 2 яйця, 1/2 ст. ложки цукру, щіпка солі, 1-2 ст. ложки рослинного масла.

Яйця збийте з цукром, підсоліть. Акуратно змішайте з молоком і мукою. Додайте рослинне масло, знову перемішайте. Випікайте млинці, як завжди.

Масниця - свято, що збереглося ще з язичеських часів. В цей час святкують проводи Зими і зустріч Весни. Це останній тиждень перед Великим постом, який в народі називають Масницею, а за православними канонами - сирною, оскільки по церковному статуту в цей час вживають в їжу рибу, масло, молоко, яйця і сир. Сирний тиждень з її напівскоромною їжею був встановлений церквою для того, щоб полегшити християнам перехід від м'ясоїда до Великого поста і створити у них відповідний настрій, пов'язаний з ідеєю поста як тілесної стриманості і напруженої духовної роботи.

Кожний день масляного тижня носить свою назву:

Понеділок називається "зустріччю". До цього дня добудовувалися гори, качелі, балагани. Ті, хто побагатше, починали пекти млинці. Перший млинець віддавався жебракам на помин покійних.

Вівторок називався "заігришами". З ранку молоді люди запрошувалися кататися з гір, поїсти млинців. Звали рідних і знайомих: "У нас гори готові і млинці випечені - просимо дарувати".

Середа - "ласунки". Цього дня зять приходив "до тещі на млинці". Окрім зятя, теща запрошувала і інших гостей.

Четвер - "широкий розгул". З цього дня Масниця розгорталася на всю широчінь. Народ вдавався до всіляких потіх: крижані гори, балагани, качелі, катання на конях, кулачні бої, галасливі гулянки. Обов'язковою їжею були млинці, які були як би символом свята. Причому разом з розгульною веселістю не забували і справи милосердя, влаштовували годування убогих.

П'ятниця на масляному тижні звалася "тещиними вечірками". Зяті запрошували в гості своїх тещ, пригощали їх млинцями.

Субота - "посиденьки зовиці". Молоді невістки запрошували в гості до себе зовиць. Наречена невістка повинна була подарувати зовицям подарунки.

Неділя - "проводи", "прощений день".

Найбільш поширений вид проводів - спалювання Масниці. Масничні багаття були дуже різноманітні.

Спалювали просто оберемок соломи; колесо, надіте на жердину; жердини, обмотані соломою і ганчірками або солом'яну ляльку.

Характерною рисою проводів було знущання над Масницею: її лаяли, проганяли з криком, музикою, кривлянням і пританцьовуванням. Проводи Масниці символізували проводи зими. Але маснична неділя називалася і "прощеною неділею". Оскільки з понеділка починався Великий пост, і щоб вступити в нього з відповідним відчуттям покаяння, необхідно було примиритися з своїми ближніми.

Цього дня, після вечірньої служби, належало просити вибачення за всі образи і засмучення, заподіяні іншим протягом року. У сім'ї прощення бувало після вечері, перед сном. Молодші зверталися до старших, діти кланялися своїм батькам і просили вибачення. Прощення закінчувалося поцілунком і низьким уклоном.

Веселої Вам Масниці!