Закрити
Автостоп - для любителів пригод?
07 Червня 2006, 00:00 , Переглядів: 3149
FacebookTwitterLivejournal
Автостоп - для любителів пригод? Фото: http://www.edemvmeste.org Автостоп - для любителів пригод?

Я, звісно, вже безліч разів казала, що для рідного журналу і для найкращих у світі читачів хоч у вогонь, хоч у воду... Але вийти на трасу, зупинити машину й у незнайомого чолов’яги попросити на шару підвезти мене бодай з роботи додому (себто, проїхати автостопом) мене не змусить ніхто.

Навіть безрозмірний гонорар (хоча я б подумала). Страшно! Чи, ліпше сказати, „стрьомно", як говорить майстер автостопу, дівчина абсолютно підірвана і страшенно цікава, Lucy. Отже, їй слово!

Л.К.: – Що змусило тебе подорожувати автостопом: у тебе просто не вистачало грошей на нормальні подорожі чи тобі закортіло дорожніх пригод, гострих вражень і тому подібних сентиментів?

Lucy: – Я просто познайомилася з автостопщиками. Якби мені трапились залізничники, мабуть, їздила б на потягах... Це були хлопці з Санкт-Петербурга Паша Добрий і Тьома. Я і до цього багато чула про автостоп, а тому попросила їх, щоб вони взяли мене з собою в Пітер. І ми поїхали, і не лише в Пітер, а й у Москву.

Л.К.: – Де вже тобі довелося побувати?

Lucy: – В Україні та Молдові практично повсюди, у Білорусі – в центральній та західній частинах. Росію на південь проїхала до Краснодарського краю, на північ – до Москви і Санкт-Петербурга. Ще відвідала Самару, Калінінград, Казань. Із зарубіжних країн – Польщу.

Скрізь страшенно сподобалося. Пітер класний, Казань прикольна. Дуже вразила Польща. Там люди такі ж добрі та відкриті, як і в нас, але рівень культури все ж вищий. Багато хто з поляків знає, що таке автостоп, бо самі замолоду часто так мандрували. Вони розуміють, що дівчина, яка стоїть на трасі з наплічником, просто подорожує, і ніколи не почнуть до неї чіплятися.

Л.К.: – А в Україні таке траплялося? Тебе плутали з повіями?

Lucy: – Боже! Які питання! Я вже не знаю, за кого вони мене приймали, але щодо конкретних дій в цьому напрямку... було таки.

Л.К.: – І що, цікаво, ти робила в подібних випадках?

Lucy: – Треба поводитися так, щоб люди зрозуміли, що ти не по цих справах: просиш зупинити машину, починаєш погрожувати, що зараз вистрибнеш, відчиняєш дверцята. Але, як правило, до такого не доходить. Яким би тупим водій не був, він втямить, коли ти йому скажеш: "Дядьку, у мене з собою здоровенний рюкзак, як ти гадаєш, якщо я повія, то що я там везу?" І усі розуміють, що ти просто кудись їдеш.

Л.К.: – Що ти возиш з собою для захисту?

Lucy: – Раніше – газовий балончик і ніж. Зараз ніж з собою беру тільки для того, щоб різати хліб. У небезпечній ситуації, за великим рахунком, ніщо не допоможе. Нереально їхати всю дорогу і тримати палець на кнопці балончика. Це неабияк напружує.

У мене був випадок, коли я з подругою їхали з Криму і нас узяли двоє стрьомних мужиків на мікроавтобусі. Була ніч, і один з них постійно дивився на нас у дзеркало. Усю дорогу, а проїхали ми 200 км, я тримала в кишенях розкритий ніж і балончик. Думала про те, як буду давати відсіч, якщо він нападе. Хоча я не знала, як відчинити двері, а тому нічого б не допомогло.

 Нещодавно у мене гостювали дві подруги з Москви. Одна з них ніколи не їздила стопом, а друга ніколи не їздила з дівчиною (до цього тільки з хлопцями). Вони повернулися додому і написали мені в листі, що, коли їхали через Білорусь, водій раптово повернув у ліс, зупинив машину і зажадав від них робити те, чого вони не хотіли. Але їм пощастило втекти. Одна з цих дівчат вирішила, що більше ніколи не їздитиме стопом, але потім зрозуміла, що то була просто зустріч з поганою людиною, яка може трапитися з ким завгодно, і це не означає, що усі інші теж так чинитимуть. Головне – не показувати водіям страх, бо вони, як собаки, його відчувають.

Люди прочитають цей матеріал і подумають: як же це небезпечно! Насправді це зовсім не страшно. Коли я вперше їхала сама (так уже сталося, що двох ніхто брати не хотів), ми з приятелем розділилися і домовилися зустрітися на кордоні. Я сіла в машину, а потім виявилося, що вона їде не в тому напрямку. Тоді я вийшла і почала ловити машину самостійно. Як я тоді боялася! Усі ж нарозповідали, що самій дівчині їхати вкрай небезпечно. Це було так стрьомно. І по мені було видно, що я боюся!

Зрозуміло, що від самого початку потрібно зробити так, щоб ніхто не подумав, що ти займаєшся проституцією. Виходити на дорогу потрібно не з сумочкою і не з пакетиком, а з рюкзаком. І одягнути не спідничку й не шортики, а, як мінімум, джинси. І жодних топів або майок!

Л.К.: – Як краще їздити: самій чи з кимось? З дівчиною чи з хлопцем?

Lucy: – Мені однаково, як і з ким їздити. Єдина різниця в тому, що самій або з дівчиною їхати швидше. Хлопців не дуже хочуть брати, бо не знають, чого від них можна чекати. Останні кілька років з хлопцями я майже не їжджу – це дуже повільно. Але самій нудно: немає з ким поділитися враженнями від нового місця.

Л.К.: – Про що люблять розмовляти водії в дорозі?

Lucy: – Про те, що й ти. Ті ж запитання: куди їдете? що їсте в дорозі? де спите? А потім розповідають історії з життя. Часто розмова закінчується так: "Я б своїх дітей у таку подорож не відпустив!"

Л.К.: – Скільки грошей вистачає на подорож за кордон?

Lucy: – Якщо потрібна віза, ти заплатиш від 20$ і до, і до, і до... А як ти житимеш у дорозі – справа твоя. Скільки грошей не візьмеш – усі розійдуться.
Якось ми з’їздили до Польщі на два тижні. Там я спустила 400 гривень. Але купила собі намета, купу сувенірів і щодня їла морозиво. Можна було б, звичайно, обійтися і меншою сумою.

Л.К.: – Чи в будь-яку країну можна поїхати автостопом?

Lucy: – Так. Але треба розрахувати, що дешевше: купити візу в кожну країну, яку ти проїдеш машинами, чи купити один квиток на літака.

Важливе також співвідношення гроші-час. Якщо у тебе скрутно з гривнями, можеш їхати куди завгодно і ні за що не платити: може, хтось погодує, а міста пройдеш пішки або проїдеш зайцем на громадському транспорті. Якщо загребуть контролери, не поспішай платити штраф, а просто чекай, чекай, чекай, поки не відпустять. Така подорож означає, що в тебе багато часу. Якщо ж його обмаль, доведеться платити: якісь ділянки, наприклад, проїхати на електричці і т. ін.

Л.К.: – Куди б ще ти хотіла поїхати?

Lucy: – Всюди (іншої відповіді я й не чекала – авт.)! Хочу подивитися Схід. У Великобританію хочу! І Росію всю об’їздити: дістатися до Уралу, до Алтаю, до Байкалу...

Джерело: Однокласник
Автор: Леся КРАСУН Журнал "Однокласник" № 12-2004
Видалити Відміна
Забанити Відміна