Закрити
Флеш-моб
02 Червня 2006, 00:00 , Переглядів: 3818
FacebookTwitterLivejournal
Флеш-моб Фото: http://velosipedia.ru Флеш-моб

Флеш-моб – це грандіозний прикол, який майже щодня влаштовується в різних куточках нашої планети. Фішка в тому, що в певному місці, у певний день, о певній годині (аж до конкретної хвилини) збирається натовп незнайомих людей і робить щось абсолютно шокуюче й безглузде

 "СКІЛЬКИ ЛЬОДЯНИКІВ ТРЕБА З’ЇСТИ?.."

Як розважаються моббери

Якось у всесвітній павутині Internet я натрапила на сайт, заходити на який представникам засобів масової інформації (себто мені) категорично заборонялося. Після віртуального застереження — три грізні знаки оклику. Я, як то й личить справжньому журналістові, все-таки туди влізла й перечитала всі секретні файли.

Виявилося, що таємничий х-сайт зробили моббери – прихильники свіженької молодіжної розваги Flash Mob. У чому ж її суть і як тусується просунута неформальна молодь світу?

Флеш-моб (Flash Mob – англ. миттєвий натовп) – це грандіозний прикол, який майже щодня влаштовується в різних куточках нашої планети. Фішка в тому, що в певному місці, у певний день, о певній годині (аж до конкретної хвилини) збирається натовп незнайомих людей і робить щось абсолютно шокуюче й безглузде (вся туса, наприклад, може стрибати на одній нозі, дефілювати по головній площі країни в липневу спеку у валянках або співати "У лісі, лісі темному...", пропускаючи літеру "л"). Потім приколісти розходяться – так само раптово, як і зібралися. І жодної усмішки на їхніх байдужих обличчях (не сміятися під час акції! – головне правило мобберів).

Взагалі, флеш-моб – дитя суто інформаційного часу. Щоб підмовити кілька сотень людей на Майдані Незалежності перед пам’ятником козакові Мамаю їсти банани, потрібен електронний або мобільний зв’язок. Зазвичай запрошення взяти участь у мобі розсилаються на віртуальні поштові скриньки або SMSками на телефони за кілька годин до акції. Усе повинно бути дуже оперативно, бо коли про флеш-моб пронюхають журналісти і зійдуться зі своїми камерами, фотоапаратами й диктофонами, то шокувати народ (а це головна мета "миттєвого натовпу") не вийде: всі зрозуміють, що це просто добре поставлений прикол. Саме тому моббери й тримаються якомога далі від журналістів.

Оце вона і є – зовсім молода розвага, яка з’явилася минулого роу в США. Тоді у червні в одну з меблевих крамничок Нью-Йорка ввалилося більше сотні людей. Вони чемно попросили продавщицю відділу паласів продати їм "килим для любовних утіх за 10 тис. доларів для їхньої приміської комуни"! Бідолаха ще довго трусилася після того, як зачинилися двері за останнім покупцем чудо-підстилки. Перший флеш-моб відбувся!

Ото вже ці американці: завжди все найприкольніше вони відірвуть собі. Так і тут: чи ж справді янкі є авторами "миттєвого натовпу"? Питання суперечливе. Пам’ятаю, як у школі наш клас змовився, і на кожній перерві ми по черзі підходили до фізика з проханням роз’яснити одну й ту саму доволі примітивну тему. Вчитель не вибухнув, він добросовісно пояснив усе кожному з 28 учнів, які безжально атакували його запитаннями.

А в одному з гуртожитків Київського політехнічного інституту змовилися студенти: увечері вони вимкнули світло в усіх кімнатах п’ятиповерхівки, залишивши тільки кілька вікон, які складалися в непристойне слово на фасаді будинку...

Сам по собі флеш-моб народився давно. А от ім’я йому дали таки американці. Та ще й офіційно організували розвагу, не забули про її періодичність і створили клуби прихильників. З моменту пошуків "килима для любовних утіх" (а це менше як півтора року) мобом захворіла молодь майже всіх країн світу. Уже через кілька днів після першої офіційної моб-акції близько 250 мешканців Берліна зібралися біля американського посольства, відкоркували пляшки шампанського та гуртом випили "За Наташу!"

У тому ж Нью-Йорку 300 мобберів "окупували" крамницю іграшок. Вони раптово зупинилися біля величезного механічного динозавра, проголосили його своїм богом, впали на коліна і почали молитися. Сотня пітерських тусовщиків вивалила на залізничний вокзал із табличками "Тетяна Лаврухіна. Товариство анонімних алкоголіків." А кілька сотень мешканців Кембриджа атакувала книжковий кіоск із проханням продати їм листівку для Білла.

Не відстали від світу й українці. У Києві в торговому центрі "Глобус" зібралася туса людей біля відділу солодощів. Вони випитували у продавщиці одне: "Скільки льодяників треба з’їсти, щоб поправитися на 7 кг?"

Авторами мого улюбленого мобу стали мешканці російської Рязані. Понад 200 молодих хлопців і дівчат прийшли на зупинку тролейбуса № 6. Усе почалося, коли під’їхав черговий тролейбус. "Ура!" – голосно закричали моббери, дістали сріблястий дощик, кольорові стрічки, повітряні кульки й конфетті та почали вітати з мільярдним тролейбусним рейсом пасажирів, які навіть побоялися вийти на зупинку! Отак і веселять люди самі себе, не витрачаючи багато грошей і зусиль, "валяють дурня" і витрушують інших із їхніх мушель. Вчіться усміхатися – світ повен несподіванок.

Джерело: Однокласник
Автор: Леся КРАСУН. Журнал "Однокласник" № 11-2004
Обговорення (1)
Kyro4ka 28 Серпня 2007, 23:19
це цікаво я теж не проти таке зробити.. smiley)
Видалити Відміна
Забанити Відміна