Микола Іванович Кибальчич - Острів знань

Закрити
Микола Іванович Кибальчич
18 Червня 2013, 11:12 , Переглядів: 7924
FacebookTwitterLivejournal
Микола Іванович Кибальчич Фото: http://physics.inmart.ua Кибальчич Микола Іванович (31.10.1853 р. - 15.04.1881 р.)

Двадцятисемирічна біографія революціонера-народника багата епізодами наукових пошуків і відкриттів, невпинної боротьби із самодержавством.

Постать Кибальчича  М.І. – складна й трагічна.

Кибальчич – автор першого в світі реактивного апарату для польоту людини. У записці він обґрунтував побудову порохового двигуна, програмний режим згоряння, забезпечення надійності апарата і керування ним у польоті шляхом зміни кута нахилу двигуна, випередивши тим самим стернові ракетні двигуни нинішнього дня… Вибух, його виникнення й сила, що з’являється внаслідок вибуху – ці проблеми спонукають дослідника до наукового пошуку…

З Чернігівської землі, з містечка Коропа, де він народився 31 жовтня 1853 р., доля завела юнака до Петербурга. Микола Кибальчич вирішив стати інженером, та після року навчання стає слухачем медико-хірургічної академії.

У жовтні 1875 року петербурзька поліція зробила на квартирі Кибальчича обшук. Знайдені книжки забороненої, революційної літератури стали причиною його арешту. Три роки перебування у Лук'янівському тюремному замку. Йому не дозволяють як неблагонадійному продовжувати навчання у медико-хірургічній академії. Все це привело його в ряди народовольців.

Микола Кибальчич входив до складу "Народної волі". Миколу не ввели до бойової групи, бо оберігали як обдарованого винахідника і вченого. Його участь обумовлювалася лише виготовленням бомби. Виконуючи доручення "Народної волі", Микола Кибальчич старанно вивчає теорію і практику вибухових речовин і протягом короткого часу стає прекрасним спеціалістом у цій галузі.

Створення вибухових снарядів – це лише певний етап до вирішення головного питання його життя. Мозок ученого невтомно працював у пошуках принципу руху літального апарату для міжпланетного сполучення.

Проект Миколи Івановича Кибальчича був сміливою спробою винахідницької думки піднятися до розв'язання важливих теоретичних і практичних проблем, зв'язаних з польотом важчих за повітря реактивних літальних апаратів. У своєму проекті винахідник запропонував використати реактивний двигун. Цікава відмінність проекту Кибальчича від усіх відомих на той час в тому, що у запропонованому ним повітроплавальному приладі не потрібна атмосфера як опорне середовище, і теоретично було доведено, що він може переміщатися навіть у безповітряному просторі. І хоча Микола Іванович назвав свій апарат повітроплавальним, за словами видатного вченого-популяризатора Якова Перельмана, його цілком можна назвати зорельотом:

"По суті це був перший крок в історії міжзоряного плавання". "Перебуваючи в ув'язненні, – пише Микола Іванович, – за кілька днів до своєї смерті, я пишу цей проект… Якщо ж моя ідея, після докладного обговорення вченими-спеціалістами, буде визнана здійсненною, то я буду щасливим тим, що зроблю величезну послугу батьківщині і людству".

Кибальчич був відданий до суду разом з Желябовим, Перовською, Рисаковим та Михайловим і страчений 3 квітня 1881 року. О 9 годині 20 хвилин ранку обірвалося життя вченого – автора першого у світі проекту космічного літального апарату.

Рідним «царевбивці» Кибальчича було запропоновано змінити прізвище, однак вони відмовилися. Сiм’я терориста зазнала шквалу репресій. Усіх юнаків з їхньої родини виключили з навчальних закладів і відправили в солдати. Через півроку, не витримавши потрясіння і переслідувань, померли сестра і брат народовольця. Буря не обійшла і земляків Кибальчича: указом сина убитого царя містечку Короп було заборонено розбудовуватися, а самим коропчанам наказано побудувати церкву і все життя замолювати гріх земляка.

Наука не забула зухвалого «Миколку-піротехніка»: ім'ям Кибальчича названо кратер на зворотньому боцi Місяця.

Джерело: Острiв знань
Видалити Відміна
Забанити Відміна