Закрити
Бойченко Валерій Петрович
18 Листопада 2012, 22:02 , Переглядів: 6549
FacebookTwitterLivejournal
Бойченко Валерій Петрович Фото: http://www.mnru.mk.ua Бойченко Валерій Петрович

Український поет, перекладач, громадський діяч.

Бойченко Валерій Петрович народився 3 травня 1941 року в смт Снігурівці на Миколаївщині.

Закінчивши середню школу в місті Херсоні, працював слюсарем на суднобудівному та комбайновому заводах. У 1965 р. закінчив факультет іноземних мов Львівського університету імені I. Франка. Викладав англійську мову в школі-інтернаті (м. Душанбе), Херсонському морехідному училищі, Херсонському технологічному інституті, Миколаївському педагогічному інституті.

3 1986 року — відповідальний секретар Миколаївської організації Спілки письменників України, голова Миколаївського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка, член Руху, Товариства "Зелений світ", "Меморіал", член Києво-Могилянського братства. Учасник всеукраїнських конференцій усіх цих організацій. Делегат Всесвітнього Конгресу українців.

Валерій Петрович за природою свого таланту — лірик, однак тяжіє до філософського осмислення дійсності. Тематичні обрії поезії В. Бойченка досить широкі. Одна з тем, що з болем вривається на сторінки його творів, — це осмислення минулої війни, яка обпалила дитинство поета. Тут він знаходить вражаючі широти слова, його переживання передаються читачеві.

Наскрізно проходять через лірику В. Бойченка мотиви відповідальності ліричного героя за долю України, за збереження природних багатств, захоплюється красою рідного краю, пройнятий повагою до його історії та культури ("Скеля Пугач", "Мертвовод", "Дитинча", "Принишкли над Бугом хати").

Вів активну громадську діяльність, його перу належить багато публіцистичних статей з історії та культури рідного краю.

В.П. Бойченко - почесний член Всеукраїнського товариства "Просвіта", голова редколегії просвітницької газети "Аркасівська вулиця".

З 1989 р. по 1998 р. був першим головою, потім співголовою Миколаївської крайової організації Всеукраїнського товариства "Просвіта", у 2000 р. був обраний головою Миколаївської міської організації цього товариства. Член товариства "Меморіал", а також член Києво-Могилянського братства.

У 1988-1989 рр. очолював Миколаївську екологічну організацію "Зелений світ", а також Миколаївське міське товариство української мови. Учасник всеукраїнських конференцій багатьох організацій. Делегат Всесвітнього Конгресу українців. Член правління Миколаївської організації Українського фонду культури. Лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. Павла Тичини, премії ім. М. Аркаса 1997 р.

У 2008 р. йому присуджено Всеукраїнську літературну премію ім. Олександра Олеся за поетичну збірку "Книга Леля".

Як поет він дебютував у журналі "Дніпро" у вересневому номері 1970 р. Першу збірку поезій, яка називалася "Іскра", видав 1972-го. Далі були "Сонячні кола" (1975), "Поліття" (1977), "Багряні колони" (1978), "Широти" (1981), "Світлі ріки" (1984), "Доброта" (1987), "Птахи над полум`ям" (1989), "Правий берег" (1991), збірка віршів для дітей "Який широкий світ!" (1989).

В. Бойченко займався і перекладацькою діяльністю. Він переклав дві збірки англійської та американської поезії для дітей: "У мене курочка була" (1973) та "Зроду ще такого я не бачив!" (1975).

У його перекладі вийшли також повість американського письменника В. Джеймса "Димок" та роман англійського письменника Р.- Л. Стівенсона "Корабельна катастрофа".

В його інтерпретації український читач може познайомитись із довершеною високохудожньою поезією сучасного американського поета Роберта Фроста.

Валерій Петрович за природою свого таланту - лірик, однак тяжів до філософського осмислення дійсності. Тематичні обрії поезії В. Бойченка досить широкі. До кожної збірки поета входять зразки громадянської, філософської, інтимної лірики тощо.

До пам`ятки читача увійшли всі книжкові видання творів автора, що були надруковані, починаючи з 1972 р.

Вірші В.П. Бойченка, надруковані в періодичній пресі, а також статті про його творчість подано у пам'ятці, починаючи з 1991 р.

Валерій Бойченко:

"Не убий бездомної зозулі. Не убий бездомної зозулі. Не стопчи барвінку на межі. Оленятко вбережи від кулі. Річечку від смерті вбережи. Не убий чуттів своїх глибинних - Суму щастя й радості журби. Зрослої у віковім борінні, Власної душі не погуби."

25 березня помер Бойченко Валерій Петрович помер 25 березня 2011 році.

Джерело: http://www.mnru.mk.ua