Закрити
Видатні Олімпійці України
09 Жовтня 2012, 23:03 , Переглядів: 45438
FacebookTwitterLivejournal
Видатні Олімпійці України Фото: http://alnews.com.ua Бубка Сергій Назарович

Досягнення видатних спортсменів, їх спортивні здобутки вплинули на формування позитивного іміджу України та зростання її авторитету у світовому співтоваристві, а також є стимулом творчої праці тренерів та сприяють створенню сприятливих умов для ефективного розвитку фізичної культури і спорту, як важливої складової здорового способу життя.

Сергій Назарович Бубка

Сергій Бубка народився у Луганську 4 грудня 1963 року.

Сергій Назарович Бубка - радянський та український спортсмен-легкоатлет зі стрибків з жердиною, перша у світі людина, яка стрибнула вище 6-и метрів.

У 1987 році закінчив Київський державний інститут фізичної культури. У 2002-му став кандидатом педагогічних наук.

У 1983 році став заслуженим майстром спорту.

З 1983 по 1997 рр. шість разів завойовував звання чемпіона світу. Переможець Кубків Світу і Європи (1985), чемпіон Європи (1986).

У 1988-му став чемпіоном ХХІV Олімпійських ігор у Сеулі. Неодноразово ставав володарем гран-прі Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій (IAAF).

Упродовж спортивної кар'єри встановив 35 світових рекордів. У 1984-му встановив свій перший світовий рекорд на змаганнях у Братиславі, покоривши висоту 5 м 85 см. Першим в історії легкої атлетики здолав висоту 6 м (13 липня 1985-го у Парижі).

Знаменитий стрибун - володар Ордена Трудового Червоного прапора (1988), Ордена Леніна (1989). У 1997 році у рейтингу газети "Екіп" (Франція) визнаний "чемпіоном чемпіонів".

У 2001 році С.Бубці присвоєно звання Героя України. У 2003-му він став переможцем загальнонаціональної акції "Зірки України" і його було визнано чемпіоном ЮНЕСКО зі спорту. Включений у Книгу рекордів Гіннесса за найбільшу кількість світових досягнень у легкоатлетичному спорті. Тричі визнавався кращим спортсменом світу.

На думку деяких фахівців, С.Бубка, навіть незважаючи на феєрверк світових рекордів, не розкрив повністю всіх своїх можливостей. Сам же чемпіон говорив, що не хотів залишитися в історії героєм одного стрибка, як американець Боб Бімон, який стрибнув у довжину на 8 м 90 см на Олімпійських іграх 1968-го у Мехіко. І це в українського легкоатлета вийшло сповна. Свого часу п'ятий президент МОК Хуан Антоніо Самаранч назвав його найвидатнішим спортсменом сучасності.

Світові рекорди

Сергій Бубка 35 разів установлював світові рекорди.

Відкриті стадіони (17 рекордів) У приміщеннях (18 рекордів)
  • 5,85 - Братислава, 1984
  • 5,88 - Париж, 1984
  • 5,90 - Лондон, 1984
  • 5,94 - Рим, 1984
  • 6,00 - Париж, 1985
  • 6,01 - Москва, 1986
  • 6,03 - Прага, 1987
  • 6,05 - Братислава, 1988
  • 6,06 - Ніцца, 1988
  • 6,07 - Сідзуока, 1991
  • 6,08 - Москва, 1991
  • 6,09 - Формія, 1991
  • 6,10 - Мальме, 1991
  • 6,11 - Діжон, 1992
  • 6,12 - Падуя, 1992
  • 6,13 - Токіо, 1992
  • 6,14 - Сестріере, 1994
  • 5,81 - Вільнюс, 1984
  • 5,82 - Мілан, 1984
  • 5,83 - Лос-Анджелес, 1984
  • 5,87 - Осака, 1986
  • 5,92 - Москва, 1986
  • 5,94 - Лос-Анджелес, 1986
  • 5,95 - Нью-Йорк, 1986
  • 5,96 - Осака, 1987
  • 5,97 - Турин, 1987
  • 6,03 - Осака, 1989
  • 6,05 - Донецьк, 1990
  • 6,08 - Волгоград, 1991
  • 6,10 - Сан-Себастьян, 1991
  • 6,11 - Донецьк, 1991
  • 6,12 - Гренобль, 1991
  • 6,13 - Берлін, 1992
  • 6,14& - Лівін, 1993
  • 6,15& - Донецьк, 1993

З 1999 року С.Бубка - член Міжнародного Олімпійського Комітету (МОК). З 2000-го - член виконкому МОК. З 1996 року був членом Комісії Атлетів МОК, а у 2002-му став її головою. У 2007-му обраний віце-президентом Міжнародної федерації легкої атлетики і першим віце-президентом IAAF.

У червні 2005 року на ХVІІІ позачерговій генеральній асамблеї Національного олімпійського комітету (НОК) був обраний президентом комітету. Змінив на цій посаді Віктора Януковича. У листопаді 2006-го переобраний президентом НОК на 2006-2010 рр. 7 жовтня 2010-го переобраний до 2014 року. Він був єдиною кандидатурою на виборах і за результатами таємного голосування отримав голоси всіх 107 зареєстрованих членів НОК.

Чемпіон - президент і засновник "Клубу Сергія Бубки". З 1990 року під його керівництвом проводяться щорічні міжнародні змагання серед сильних атлетів світу зі стрибків з жердиною "Зірки жердини".

З 2002 по 2006 рік був народним депутатом України. Пройшов до парламенту під 12-м номером виборчго списку "За Єдину Україну!", який отримав "благословення" тодішнього Президента Леоніда Кучми. Після двох місяців перебування у фракції "Єдина Україна" С.Бубка перейшов у фракцію Партії регіонів. Працював у Комітеті Верховної Ради з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму.

З квітня 2010 року - позаштатний радник Президента України В.Януковича.

Вже не перший рік С.Бубка - не лише знаменитий спортсмен і спортивний функціонер, а й бізнесмен. Видатний стрибун був одним з ключових власників "Родовід Банку", що входив до числа найбільших банків України (він же був його президентом). У липні 2009-го, внаслідок фінансової кризи, "Родовід банк" було націоналізовано.

Навесні 2007-го журнал "Фокус" оцінив статок президента НОК у $350 млн., поставивши на 56-е місце у рейтингу найбагатших українців. Рік потому це ж видання оцінило активи С.Бубки і його старшого брата Василя (голови наглядової ради "Родовід Банку") у $370 млн. (71-е місце у "ТОП-130 найбагатших людей України").

С.Бубка одружений. У подружжя двоє синів - Віталій і Сергій.

Хобі - теніс, футбол, музика.

Чебан Юрій Володимирович

Юрій Чебан народився 5 липня 1986, м.Одеса.

Український веслувальник- каноїст, Олімпійський чемпіон (2012), бронзовий призер Олімпійських ігор (2008) . Заслужений майстер спорту.

Чебан виступає за Збройні сили України (Одеса).

Тренери - В'ячеслав Сорокін, Людмила Чебан. Перший тренер - Євгеній Лесяк.

Чемпіонат світу 2006 року - 2-е місце (каное-одиночка, 500 м).

Чемпіонат світу 2007 року серед молоді - 1-е місце (каное-одиночка, 500 м).

Чемпіонат Європи 2007 року серед молоді - 1-е місце (каное-одиночка, 500 м).

Бронзовий призер XXIX Олімпійських ігор 2008 року в Пекіні. Виграв бронзову медаль у змаганнях з веслування на каное-одинаках, подолавши дистанцію 500 м за 1 хв. 48,766 с.

11 серпня 2012 року здобув золоту медаль Олімпійських ігор у Лондоні у веслуванні на каное на 200 метрів, показавши результат 42,291 секунди.

Державні нагороди.

  • Орден "За заслуги" III ст.(15 серпня 2012) - за досягнення високих спортивних результатів на ХХХ літніх Олімпійських іграх у Лондоні, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України.
  • Орден "За мужність" III ст.(4 вересня 2008) - за досягнення високих спортивних результатів на ХХIХ літніх Олімпійських іграх в Пекіні (Китайська Народна Республіка), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України.

Неодружений. Є студентом Полтавського педагогічного університету.

Хобі: комп'ютер, інтернет.

Осипенко-Радомська Інна Володимирівна

Інна Осипенко-Радомська народилася 20 вересня 1982, с.Новорайськ, Бериславський район, Херсонська область.

Українська веслувальниця на байдарка, чемпіонка Олімпійських ігор у Пекіні, срібна медалістка на Олімпійських іграх у Лондоні у веслуванні на байдарці-одиночці (дистанція 500 і 200 метрів) та бронзова медалістка Олімпійських ігор в Афінах у складі жіночої четвірки, чемпіонка світу в Познані (Польща) К1 500 метрів.Заслужений майстер спорту.

Експертною комісією Національного Олімпійського комітету її було вибрано найкращою спортсменкою 2010 року в Україні.

Інна Осипенко-Радомська виступає за товариства "Україна" - "Динамо"(Київська область).

Перший тренер, що працює з нею і досі - Сергій Дубінін. Також її тренує Маргарита Бобильова.

На Олімпійських іграх 2004 року в Афінах Осипенко-Радомська виграла бронзу у складі української жіночої команди-четвірки на байдарці.

На Олімпійських іграх 2008 року в Пекіні вона стала чемпіонкою на одиночній байдарці показавши у фінальному заїзді час 1:50,673, випередивши при цьому італійку Жозефу Ідем (1:50,677) усього лише на 4 тисячні секунди. Третьою стала Катрін Вагнер-Августін (1:51.022).

На Олімпійських іграх 2012 року в Лондоні Осипенко-Радомська виграла дві срібні нагороди в одиночних змаганнях на дистанціях 500 і 200 метрів.

Державні нагороди.

  • Орден "За заслуги" III ст.(15 серпня 2012) - за досягнення високих спортивних результатів на ХХХ літніх Олімпійських іграх у Лондоні, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України.
  • Орден "За заслуги" III ст.(4 вересня 2008) - за досягнення високих спортивних результатів на ХХIХ літніх Олімпійських іграх в Пекіні (Китайська Народна Республіка), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України.
  • Орден княгині Ольги III ст.(18 вересня 2004) - за досягнення значних спортивних результатів на ХХVIII Олімпійських іграх в Афінах, піднесення міжнародного авторитету України.

Навчалася в Київському спортінтернаті.

Осипенко-Радомська має вищу освіту, закінчила Національний університет фізичного виховання і спорту України.

Проживала в Києві.Інна приїхала до Вінниці завдяки своєму чоловіку - Дмитру, бо він - вінничанин. Вирішивши бути поруч із коханим, веслувальниця Осипенко-Радомська живе та тренується у Вінниці.

Одружена, виховує 1,5 річну доньку. Хобі -компютер та інтернет.

Торохті́й Олексі́й Па́влович

Олексій Торохтій народився 22 травня 1986,м. Зугрес, Донецька область.

Український важкоатлет, Олімпійський чемпіон(2012), призер чемпіонату світу та чемпіонатів Європи з важкої атлетики. Учасник двох Олімпійських ігор(2008,2012). Майстер спорту міжнародного класу.

Олексій Торохтій народився у невеликому донбаському містечку Зугрес де й почав займатися важкою атлетикою під керівництвом Володимира Руденка.Помітивши неабиякий потенціал у талановитого юнака, тренер поклопотався про його переведення до Харьківського вищого училища фізичної культури,де були всі належні умови для навчання і фізичного вдосконалення.

Після закінчення училища Олексій вступив до Національного аерокосмічного інституту імені Жуковського, однак занять важкою атлетикою не залишив. І у 20-річному віці до Торохтія прийшли перші успіхи серйозного рівня.

У 2006 році він зайняв друге місце на Чемпіонаті Європи серед юнаків. Саме це досягнення стало відправною точкою у сходженні молодого спортсмена до еліти важкої атлетики.

У 2008 році Торохтій вперше у кар'єрі бере участь у Олімпійських іграх, що проходили в Пекіні, та посідає там 12-те місце з результатом 390 кг у сумі (ривок - 177 кг, поштовх - 213 кг).

У 2009 році на Чемпіонаті Європи у Бухарасті Олексій показав вже значно кращий результат - 405 кг у сумі (181 кг у ривку та 224 кг у поштовху). Це дозволило йому посісти друге місце та отримати срібну медаль чемпіонату. Наступного ж року у Мінську він не зміг повторити навіть свій результат, підійнявши у сумі лише 396 кг (175+221).

У 2011 році Торохтію вдалося зробити значний крок уперед та завоювати "бронзу" на Чемпіонаті світу у Парижі. Результати, показані спортсменом, теж були доволі обнадійливими напередодні Олімпійських ігор у Лондоні- 410 кг у сумі (ривок - 181 кг, поштовх - 229 кг). Ці показники великою мірою стали можливими завдяки кропіткій роботі заслуженого тренера України та СРСР Михайла Мацьохи який разом з Валерієм Нікуліним займався підготовкою спортсмена.

6 серпня 2012 року Олексій Торохтій став чемпіоном Олімпійських ігор 2012 у ваговій категорії до 105 кг. Для перемоги йому вистачило показника у 412 кг (185+227), що лише на кілограм більше, ніж у Наваба Насіршелала з Ірану який посів друге місце.

Досягнення.

  • Переможець Олімпійських Ігор(2012).
  • Срібний призер чемпіонату Європи(2009).
  • Срібний призер чемпіонату Європи серед юнаків(2006).
  • Бронзовий призер чемпіонату віту(2011).
  • Учасник Олімпійських ігор(2008,2012).
  • Майстер спорту міжнародного класу.