Закрити
Так світ платить
19 Вересня 2012, 15:20 , Переглядів: 4356
FacebookTwitterLivejournal
Так світ платить Фото: http://proridne.org Так світ платить

Короткі оповідання, де головними персонажами переважно є тварини, рослини, неживі предмети, явища природи. Комізм і сатира — невід'ємні особливості байки. Також байка повинна містити певний висновок, повчання - так звану мораль.

ТАК СВІТ ПЛАТИТЬ

Була змія; зайшла під великий камінь, а камінь осівся і привалив її так, що вона звідти ніяким способом не могла вийти. Ішов стрілець на полювання, сів на той камінь відпочивати, і вчув, що під каменем щось говорить:
- Хто би мене звідси випустив, то би велику нагороду дістав.

Він мав сокиру, пішов, утяв дерево, підважив той камінь, а під каменем змія велика, з котрої мала робиться язя1 , він її випустив звідти та й гадав собі, що вона справить його на які гроші, як то давно звикли, що опришки ховали. Зачав казати:
- Що ти мені за нагороду даси, що я тебе звідси випустив, що ти тут не вгибла?

А вона каже:
- Я тобі таку нагороду дам, що маю тебе з'їсти!

А він каже:
- То так світ платить; кому ти не даси загинути, той тобі не дасть на світі жити. Та жди, - каже, - тут лиш ти та я; та ще є звірина, будемо її кликати, аби нам робила право.

Закликали вовка, розказали, як було; вовк сказав:
- Так світ платить: кому ти не даси загинути, той тобі не дасть на світі жити.

Кликали ведведя, теж так сказав; кликали більш звірини, теж так казали. А закликали лиса; як прийшов лис, казав до нього стиха:
- Коби мені дав курку, я би тебе оборонив від ції язі.

А він каже:
- Я би дав і десять, аби мені порадив!

Як прийшов лис, то сказав:
- Я інакше вам право не можу робити, лиш мусите іти на місце, де її випустив.

Пішли вони на те місце. Сказав лис:
- Лізь там та й лягай, най я вижу, як ти там лежала.

Вона залізла і лягла; лис на того кивнув:
- Тручай камінь так, як був.

Той трутив камінь, змію привалив, і лисові файно вклонився і сказав:
- Прийдеш увечері за куркою.

Прийшов додому, розказав жінці, як було.
- Але треба дати лисові курку, що мене від смерті оборонив.

А жінка відмовляє:
- Я би курку не дала!

Лис прийшов та й по подвір'ї шукає, де та курка зладжена. Але скликав собі більш лисів на празник до тої курки. Уздрів чоловік лиса та й каже до жінки:
- Жінко, треба винести йому ту курку!

Вона каже:
- Як маєш свою, то винеси, а я свою не дам! Я тобі кажу, аби ти взяв рушницю та аби того лиса вбив!

Він послухав жінки, взяв рушницю, стрілив у лиса і лиса вбив! Лис як здихав, сказав:
- Добре то є прислів'я, що кому ти не даси загинути, той тобі не дасть на світі жити.

Решта лисів як учула, так набігла і того стрільця коло хати роз'їла. Через курку, що жінка не хотіла дати, погибли і лис і стрілець.