Закрити
Супермиша - крок до суперлюдини?
08 Квітня 2008, 00:00 , Переглядів: 3309
FacebookTwitterLivejournal
Супермиша - крок до суперлюдини? Фото: electricferret.com Супермиша - крок до суперлюдини?

Супермиша може без перестанку бігти протягом п'яти годин або навіть довше зі швидкістю 20 метрів за хвилину, долаючи до 6 км. За словами вчених, це рівносильно тому, що людина на високій швидкості піднялася в на велосипеді на одну з альпійських вершин, не роблячи зупинок...

Вчені приголомшені створенням генетично модифікованої "супермиші" з надзвичайною фізичною силою і витривалістю, які прирівнюються до результатів найкращих спортсменів. Тепер можна чекати, що коли-небудь це відкриття буде використане для радикального удосконалення фізичних можливостей людини.

Супермиша може без перестанку бігти протягом п'яти годин або навіть довше зі швидкістю 20 метрів за хвилину, долаючи до 6 км. За словами вчених, це рівносильно тому, що людина на високій швидкості піднялася в на велосипеді на одну з альпійських вершин, не роблячи зупинок.

Правда, супермиша з'їдає на 60% більше їжі, ніж звичайна, але при цьому не гладшає. Крім того, вона живе довше і навіть в старості модифіковані миші здатні розмножуватися у віці, який триразово перевищує максимальний репродуктивний вік нормальних мишей.

Американські вчені, що створили цих мишей, – зараз у них вже є ціла колонія з 500 особин – говорять, що самі здивувалися їхнім можливостями, особливо якщо врахувати, що супермиші створені в результаті стандартної процедури з генетичної модифікації одного-єдиного гена, регулюючого обмін речовин. Між іншим, цей ген у мишей – спільний з людьми.

Дослідники підкреслили, що метою експерименту є не підготовка до стадії удосконалення людських генів. Проте вони визнали, що результати, можливо, придатні для розробки нових ліків або курсів лікування, які коли-небудь будуть використані для "нарощування" природних здібностей спортсменів.

Річард Хенсон, професор біохімії Case Western Reserve University (Клівленд, Огайо), говорить, що по фізичних можливостях супермишу можна порівняти хіба що з кращими спортсменами – наприклад, з велогонщиком Ленсом Армстронгом, який сім разів підряд, з 1999 по 2005 рік, вигравав "Тур де Франс". Внесення змін до якогось гена, відповідального за роботу організму з глюкозою, очевидно, стимулює ефективне використання жирових запасів для виробництва енергії. Тим часом супермиші – як і найвитриваліші спортсмени – не страждають від накопичення надмірної молочної кислоти: речовини, яка викликає спазми м'язів. Енергію миші, в основному, отримують з жирних кислот, а молочної кислоти в їхніх організмах виробляється дуже мало. Вони можуть не пити, не їсти, але при цьому бігти без зупинки чотири-п'ять годин. У своєму воль'єрі вони поводяться в 10 разів активніше, ніж звичайні миші. Крім того, вони довше живуть – деякі доживають до трирічного віку – і майже три роки розмножуються. Словом, це вражаючі тварини.

"Є і мінуси: їдять вони удвічі більше, ніж звичайні миші з контрольної групи, а маса тіла у них удвічі менша, ніж у нормальних. Крім того, вони дуже агресивні, – повідомив Хенсон. – В чому причина, ми поки по-справжньому не розібралися".

Професор Хенсон, керівник групи з 15 дослідників, сказав, що перша супермиша була створена близько чотирьох років тому. Для цього ембріону миші була зроблена ін'єкція високоактивної форми гена, який відповідає за ензим під назвою "фосфоєнолпіруват-карбоксикиназа" (скорочено він позначається латинською абревіатурою PEPCK-C).

"У нас, людей, є такий самий ген, – сказав профессон Хенсон. – Але над людьми так експериментувати не станеш. Це абсолютно неетично. Ми не вважаємо, що ця модель, розроблена на мишах, є адекватною моделлю для генної терапії людини. Сьогодні неможливо впроваджувати гени в м'язи скелета людини, і було б неетично навіть намагатися це робити".

Проте фармацевтичні компанії, можливо, зможуть на базі цих результатів розробляти нові препарати, поліпшуючі роботу м'язів, що буде корисне людям з певними захворюваннями. Професор Хенсон визнав, що існує вірогідність зловживання такими препаратами серед спортсменів. "Так, таке цілком можливо, – сказав він. – Це інший підхід до впровадження гена в організм людини. Я був би готовий зробити це лише щоб допомогти людині з серйозною хворобою типу муковісцидозу".

Дослідники почали свій експеримент, щоб більше дізнатися про ензим PEPCK-C, присутній в основному в печінці і нирках. В результаті генної модифікації концентрація цього ензима в м'язах супермишей до 100 разів перевищує той же показник у звичайних мишей.

"Завдання нашого експерименту полягало в тому, щоб вивчити обмін речовин і виробництво енергії у мишей, – пояснив професор Хенсон, – а також встановити, яку роль може зіграти одиничний, важливий для обміну речовин ензим, якщо ввести його в тканини, де він зазвичай не знаходиться у високій концентрації".

За словами Хенсона, зміни у фізичних можливостях і поведінці модифікованих мишей стали для учених повною несподіванкою. Зазвичай ученим доводиться робити аналізи крові, щоб встановити, чи отримала модифікація генів які-небудь наслідки, але ці миші помітно відрізнялися від звичайних ще в ранньому віці.

"Ми могли розпізнавати їх, коли їм було по декілька тижнів зроду, – сказав професор. – Вони скакали по клітці, наче смажений попкорн. Ми підрахували, що вони поводяться в 10 разів активніше, ніж звичайні".

Подальші експерименти на мишах, можливо, проллють світло на зв'язок між висококалорійним раціоном живлення і раком. "Наші миші живуть довше, а їдять майже удвічі більше звичайних, – це явище вимагає вивчення", – сказав Хенсон.

* * *

Інші спроби генетичної модифікації

Генетична модифікація – метод, розроблений 30 років тому. Він широко застосовується по відношенню до цілого ряду тварин в цілях фундаментальних наукових досліджень, а також виробництва сільськогосподарської продукції і лікарських препаратів. Генетична модифікація припускає впровадження в ДНК тварини якого-небудь додаткового генe або видозміну існуючого генe. Ось декілька знаменитих прикладів генномодіфікованих тварин:

Белтсвільська свиня Ранній експеримент по впровадженню людського гену, що відповідає за гормон росту, свиням, щоб вони швидше росли. Ці свині страждали від важких хвороб кісток і суглобів. Їм було боляче ходити.

Онкомиша Творіння вчених з Гарвардського університету. На генетично схильних до раку онкомишах дослідники змогли вивчати цю хворобу. Її творці спробували отримати на неї патент – то була одна з перших в історії спроб запатентувати тварину.

"Миші мінус" Ймовірно, найпоширеніший спосіб використання генетично модифікованих тварин. У цих мишей модифікується або знищується один з генів, щоб учені змогли вивчати результати операції. Провели революцію в дослідженнях генів ссавців.

Кози, що дають павутину У ДНК кіз впроваджується ген, що відповідає за вироблення білка, який утворює шовкові нитки павутини. Кози зовсім не починають плести павутину – потрібний білок виділяється з їх організму у складі молока. Така шовкова павутина міцніша ніж сталь, а значить, її можна застосовувати в промисловості.

Шпінатосвині Японські вчені впровадили в ДНК свиній ген, запозичений у шпината. За їх словами, цей ген обмежує накопичення жиру – а отже, така свинина є здоровішою їжею.

Олюднені корови Експериментатори багато разів намагалися упровадити важливі гени людини коровам, щоб з їх молока можна було витягувати білки, необхідні фармацевтичній промисловості.

Екологічно чиста свиня Вчені намагаються впровадити в ДНК свиней ген бактерій, який зробить свинячий гній менш токсичним, щоб тваринницькі ферми менше забруднювали навколишнє середовище.

Джерело: Інопреса
Обговорення (1)
Ovsyanka 08 Квітня 2008, 18:08
Шпінатосвині - как в мультфильме про "Тайну третьей планеты" - тигрокрыс.
Помните" Правый хвост длиннее!!! smiley
Отличная статья
Видалити Відміна
Забанити Відміна