Закрити
Стрітення
05 Березня 2007, 00:00 , Переглядів: 5661
FacebookTwitterLivejournal
Стрітення "Стрітення". Дуччо, "Маеста", фрагмент, 1308-1311 рр

В лютому несила вже чекати весни – теплої й квітучої. А за нею й літа… Наприкінці лютого можна відчути – тепло зовсім поруч, весна вже надходить. П’ятнадцятого лютого здавна відзначають на Україні Стрітення – зустріч набридлої вже зими з очікуваною весною.

За народними віруваннями зиму вособлює стара, кістлява, згорблена бабуся, одягнена в чорне. На змагання з нею виходила сама весна – за прадавніми уявленнями, це була гарна молода дівчина, заквітчана, вбрана в зелені шати. А на голові у неї – зелений вінок з первоцвіття, й розпущена коса нижче пояса. Вірили, що прийшла весна не просто так, а відшмагати зиму розквітлою галузкою і прогнати її геть. Коли на стрітення була буря, казали, що то зима б’ється з весною.

В цей день люди колись обов’язково йшли до церкви і несли з собою свічку. До свічки прив’язували кольорову стрічку чи нитку – щоб потім розпізнати її серед інших. І не дарма: після Служби Божої треба було донести свою свічечку додому запаленою. Називалися ці свічки громничками – їх запалювали під час грози й вірили, що вони захистять від жаского грому та вогняної блискавки. Також ця свічка мала боронити від багатьох інших нещасть. І дотепер в цей день можна побачити на вулиці людей з запаленими свічечками – вони несуть їх, за давньою традицією, з церкви додому. Також на Стрітення з церкви приносили свячену воду – вірили, що вона мала цілющі властивості.

В цей день передбачали погоду на подальший рік за різними прикметами, ворожили на врожай в господі, та головне – зустрічали весну і раділи наближенню життєдайного тепла.

Джерело: http://www.sonjashnik.com/
Автор: Добрий дитячий журнал "Соняшник", 2'2007
Видалити Відміна
Забанити Відміна